Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ротарь М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Тодуров Б. М. Хирургическое лечение вторичной недостаточности трехстворчатого клапана [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, Г. И. Дарвиш, О. В. Зеленчук, М. Ф. Ротарь, И. В. Швец, Н. В. Понич, С. Н. Сагура // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2012. - № 2. - С. 6-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2012_2_3 | ||
| 2. | 
Бицадзе А. Г. Экстренная хирургическая коронарная реваскуляризация у пациентов с острым инфарктом миокарда [Електронний ресурс] / А. Г. Бицадзе, М. Ф. Ротарь, Б. М. Тодуров // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 1. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_1_8 | ||
| 3. | 
Ротарь М. Интраоперационная оценка непосредственных результатов последовательного коронарного шунтирования [Електронний ресурс] / М. Ротарь, Б. М. Тодуров, В. Б. Демянчук, О. В. Зеленчук, А. Г. Бицадзе // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 38–40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_12 Цель работы - в настоящее время существуют разногласия относительно целесообразности использования кондуитов при операции коронарного шунтирования (КШ) с наложением последовательного или линейного шунта. Оценены параметры кровотока в шунтах разной конструкции. Обследованы 145 пациентов, у которых по поводу ишемической болезни сердца (ИБС) и многососудистого атеросклеротического поражения венечных артерий (ВА) в клинике выполнена операция КШ. Параметры кровотока в линейных и последовательных шунтах оценивали и сравнивали по данным флоуметрии. Результаты. Во всех последовательных шунтах отмечены хорошие параметры объемной скорости кровотока (ОСК) - (70,6 +- 30,2) мл/мин, низкое сопротивление кровотока (пульсовой индекс - PІ 1,8); в линейных шунтах - соответственно ОСК - (37,5 +- 20,5) мл/мин, PI 2,1. Высокая частота ранней окклюзии шунтов часто обусловлена ошибочным выбором техники операции КШ. Флоуметрия является эффективным инструментом периоперационного контроля качества наложенных анастомозов, помогает избежать ранней окклюзии аутографта. Выводы: высокие показатели ОСК и низкое сопротивление кровотока по последовательным коронарным шунтам подтверждают целесообразность широкого применения метода при многососудистом КШ. | ||
| 4. |
Тодуров Б. М. Применение левосимендана в периоперационном периоде у больных с острым коронарным синдромом при аортокоронарном шунтировании [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, М. В. Хартанович, М. Ротарь, Ю. В. Волкова, К. Г. Михневич, К. Ю. Шарлай // Клінічна хірургія. - 2017. - № 12. - С. 5–8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_12_3 Оценка эффективности инотропного эффекта левосимендана при выполнении аортокоронарного шунтирования (АКШ). У 85 пациентов по поводу острого коронарного синдрома (ОКС) выполнено АКШ. У 40 больных (1-я группа) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, у 45 (2-я группа) - дополнительно вводили левосимендан. Определяли ударный и сердечный индекс (УИ, СИ), фракцию выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ), уровень КФК-МВ, TnI, NT-proBNP, лактата, доставку, потребление и коэффициент экстракции кислорода, дозу добутамина. После перевода пациентов в отделение интенсивной терапии (ОИТ) во 2-й группе достоверно увеличивались ФВЛЖ, УИ, СИ. Применение левосимендана позволяло поддерживать доставку кислорода на исходном уровне. Влияние левосимендана на уровень маркеров повреждения миокарда (МПМ) отмечали только на этапе перевода больных из ОИТ. Выводы: применение левосимендана позволило уменьшить дозу добутамина, улучшить коронарное кровообращение на фоне оптимизации гемодинамики, улучшить кислородный бюджет, оказывает замедленное влияние на уровень МПМ. | ||
| 5. |
Ротарь М. Ф. Секвенційне коронарне шунтування як прогрес коронарної хірургії. Історія питання [Електронний ресурс] / М. Ф. Ротарь // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2017. - № 4. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2017_4_3 Розглянуто питання історії розвитку та вдосконалення коронарної хірургії. Розглянуто еволюцію методу секвенційного, або послідовного, коронарного шунтування. Докладно описано види анастомозів та особливості хірургічної техніки їх накладання. Представлено особливості гемодинаміки шунтів при послідовному коронарному шунтуванні. | ||
| 6. |
Тодуров Б. М. Випадок хірургічного лікування аневризми висхідного відділу та дуги аорти в пацієнтки з некласифікованим захворюванням сполучної тканини [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, А. Ю. Шкандала, О. В. Зеленчук, М. Ф. Ротарь, Н. С. Гноянко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 3. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_3_8 Аневризма грудної аорти - одна з найтяжчих патологій серцево-судинної системи. Виживаність пацієнтів без оперативного втручання протягом 5 - 10 років не перевищує 13 - 19 %. Поширеність розвитку аневризм грудної аорти постійно зростає і становить на цей час приблизно 10,4 на 100 000 населення в рік. Ризик раптової смерті надзвичайно високий. Єдиним способом зберегти життя хворого є хірургічне лікування. Тільки рання діагностика та своєчасна реконструктивна хірургія можуть зменшити частоту ускладнень та знизити летальність при цій патології. Представлено клінічний випадок успішно прооперованої в ДУ "Інститут серця МОЗ України" аневризми висхідного відділу та дуги аорти в пацієнтки з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини. Продемонстровано труднощі діагностики спадкових синдромів та важливість своєчасного виявлення стигм дизембріогенезу з метою проведення поглибленого обстеження стану серцево-судинної системи. Представлений клінічний випадок заслуговує на увагу у зв'язку з тим, що сам факт виявлення аневризми грудного відділу аорти потребує уважного обстеження фенотипу та пошуку генетично детермінованої патології. Результати дослідження фенотипу підтверджують спадкову природу виявленої патології. Представлене спостереження демонструє можливість розвитку аневризми грудного відділу не тільки в осіб з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини з марфаноподібним фенотипом, а й при низці інших спадкових синдромів, діагностика яких потребує знання характерних для них ознак фенотипу та проведення спеціальних досліджень.Аневризма грудної аорти - одна з найтяжчих патологій серцево-судинної системи. Виживаність пацієнтів без оперативного втручання протягом 5 - 10 років не перевищує 13 - 19 %. Поширеність розвитку аневризм грудної аорти постійно зростає і становить на цей час приблизно 10,4 на 100 000 населення в рік. Ризик раптової смерті надзвичайно високий. Єдиним способом зберегти життя хворого є хірургічне лікування. Тільки рання діагностика та своєчасна реконструктивна хірургія можуть зменшити частоту ускладнень та знизити летальність при цій патології. Представлено клінічний випадок успішно прооперованої в ДУ "Інститут серця МОЗ України" аневризми висхідного відділу та дуги аорти в пацієнтки з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини. Продемонстровано труднощі діагностики спадкових синдромів та важливість своєчасного виявлення стигм дизембріогенезу з метою проведення поглибленого обстеження стану серцево-судинної системи. Представлений клінічний випадок заслуговує на увагу у зв'язку з тим, що сам факт виявлення аневризми грудного відділу аорти потребує уважного обстеження фенотипу та пошуку генетично детермінованої патології. Результати дослідження фенотипу підтверджують спадкову природу виявленої патології. Представлене спостереження демонструє можливість розвитку аневризми грудного відділу не тільки в осіб з некласифікованим спадковим порушенням сполучної тканини з марфаноподібним фенотипом, а й при низці інших спадкових синдромів, діагностика яких потребує знання характерних для них ознак фенотипу та проведення спеціальних досліджень. | ||
| 7. |
Дарвіш Г. І. Досвід протезування трикуспідального клапана: безпосередні та віддалені результати [Електронний ресурс] / Г. І. Дарвіш, М. Ф. Ротарь, Н. С. Гноянко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - № 1. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2020_1_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |